Готуємося до школи: тестуємо сприйняття дитини методикою «які предмети заховані в малюнках?»
Сприйняття і ідентифікація предметів навколишньої дійсності - важливий етап інтелектуального розвитку дитини. Крім того, це один з показників готовності малюка до навчання в школі. Для визначення його відповідності віковим нормам застосовується методика Р.С. Немова «Які предмети заховані в малюнках?».
зміст
Методика Р.С. Немова: автор, суть, цілі
Особливістю живого дитячого розуму є те, що йому потрібно лише трохи побачити і почути для того, щоб він міг потім довго роздумувати і багато чого зрозуміти.
Чіткий словесний опис побаченого є ключовим пунктом діагностики дітей при вступі до школи. Для цього використовується кілька методик, найвідомішою з яких вважається тест прославленого вітчизняного психолога, педагога, члена-кореспондента Міжнародної академії психологічних наук, автора більш десятка підручників по психології і психодіагностики Роберта Семеновича Немова «Які предмети заховані в малюнку?». Прийом передбачає визначення дитиною за хвилину чотирнадцяти знайомих предметів, які представлені в трьох контурних зображеннях. Цілями тестування автор виділив:
- оцінку рівня сприйняття малюка;
- виявлення здатності формувати образи в свідомості;
- визначення вміння складати умовиводи, пов`язані з цими образами;
- аналіз словесного вираження ідей щодо предмета міркування.
Методика використовується в роботі з дітьми 4-6 років.
Проведення тесту «Які предмети заховані в малюнках?»
Форма проведення діагностики - індивідуальна, так як малюк неодмінно повинен усно назвати побачені предмети (при цьому завдання дорослого - зафіксувати сказане). Щоб результати тесту були об`єктивними, необхідно вибрати момент, коли випробуваного нічого не турбує, він урівноважений і готовий пограти.
Інструкція з організації тестування:
- На початку роботи дитині видаються 3 малюнка, які супроводжуються коментарем дорослого: «Ти бачиш обриси предмета, всередині нього, як в мішку Діда Мороза, сховалися різні цікаві штуковини. Спробуй їх знайти і як можна швидше назвати ».
- Малюк визначає розпізнані об`єкти, а дорослий фіксує їх кількість зручним для себе способом.
- Якщо дитина поспішає, не знайшовши всі предмети на одній картинці відразу ж переходить до наступної, то експериментатору слід м`яко повернути малюка до роботи над попереднім зображенням.
- Після хвилини дорослий підраховує результати.
Обробка і інтерпретація результатів
Для оцінки результатів дослідження необхідно врахувати час, витрачений на роботу:
- 10 балів - чітко названі всі 14 об`єктів менше ніж за 20 секунд;
- 8-9 - дитиною правильно визначені 14 предметів за 21-30 секунд;
- 6-7 - випробуваний відшукав все за 31-40 секунд.
- 4-5 - малюкові потрібно 41-50 секунд;
- 2-3 - на пошук пішло 51-60 секунд;
- 0-1 - більше ніж за 1 хвилину малюк так і не зміг назвати всі приховані об`єкти.
За підсумками підрахунку балів експериментатор може зробити висновок про рівень образного сприйняття дитини:
- 10 очок - дуже високий;
- 8-9 - високий;
- 4-7 - середній рівень;
- 2-3 - нижче середнього;
- 0-1 - дуже низький.
Якщо малюк отримав оцінку від 4 до 7 балів, то досить продовжувати заняття з ним, спрямовані на концентрацію уваги та образне сприйняття інформації. Для цього відмінно підходить читання казок вголос з подальшим виконанням завдань (рішенням ребусів, розгадуванням кросвордів, відповідями на питання до тексту, замальовками головних героїв оповідання і так далі). При показниках від 0 до 3 очок рекомендується звернутися до дефектологу, який допоможе дитині навчитися концентруватися і виділяти основне в побачене і почуте за допомогою індивідуально розробленої програми корекції.
Методика «Які предмети заховані в малюнках?» - Швидкий і ефективний спосіб визначення рівня розвитку образного мислення дитини. Тест дозволяє також оцінити, наскільки добре випробуваний може становити умовиводи з приводу побаченого і передавати їх словами. Розглянутий прийом входить в обов`язкову програму тестування майбутніх першокласників.