День здоров`я - свято спорту в початковій школі
Сценарій спортивного свята для учнів початкових класів (1-2 клас)
«Спортивна казка» для дітей
Місце проведення: спортивний зал школи
Запрошені гості:
• хлопці з секцій дзюдо (карате, самбо) -
• баскетбольна команда-
• хлопці з секції бокса-
• дівчинки з секції художньої гімнастики.
Дійові особи (ролі виконують учні старших класів школи)
• Колобок (бажано, щоб у цієї молодої людини була хоча б невелика спортивна підготовка, тому що в фіналі йому доведеться виробляти кульбіти, наприклад, пройтися колесом, постояти на руках) -
• Дід і Баба (ці персонажі не потрібно дуже «старіють», тому що це бадьорі, хоч і літні люди, що займаються своїм здоров`ям) -
• Заєць (традиційні вуха і хвіст для позначення «звірячої» сутності повинні бути присутніми (так само як і у Вовка, і у Медведя, і у Лисиці), але варто одягнути його в кімоно) -
• Вовк (спортивна форма) -
• Ведмідь (на шию можна повісити боксерські рукавички) -
• Лиса (повинна бути стрункою, щоб гімнастичне трико виглядало на ній переконливо).
Хлопці сідають на лавках в спортивному залі (уздовж стін). На середину виходить Ведучий.
- Добрий день, дорогі друзі! Сьогоднішній наш свято присвячене спорту, адже фізичне виховання дуже важливо для людини: для його здоров`я, гарного настрою і настрою на перемогу в будь-яких життєвих ситуаціях! А для того, щоб ви в цьому самі переконалися, ми звернемося до старого випробуваного способу - розповімо вам невелику казку. Отже, нова версія казки про Колобка!
Виходять Дід і Баба, але одягнені вони не традиційно, як персонажі російських народних казок, а в спортивну форму. Та й виходять - це слабо сказано. Вони вибігають підтюпцем, причому у Діда в руках гантелі, а Баба стрибає на бігу через скакалку. Персонажі пробігають коло по залу, і зупиняються віддихатися.
дід:
- Ну що, подруга днів моїх суворих, голубка дуже бадьора моя, ти не втомилася?
Бабка (робить нахили в різні боки):
- Та це я тебе повинна запитати, ти ж мене років на 5 старше, хто з нас втомився щось? (Робить «ластівку»)
дід:
- А ти не знаєш, де наш ледачий дружок, якого ми так старанно нашкребли по засіках, що вийшов він дуже круглий і дуже товстий?
бабка:
- Не знаю, напевно знову на сонечку валяється, нічого не робить! Біда з ним - як далі жити буде, якщо не хоче нічого робити, і весь час їсть до того ж. Адже ось і не втече ні від кого, якщо доведеться.
дід:
- Колобок! Ну-ка, йди сюди швидше, будемо тебе в черговий раз виховувати!
Входить Колобок. Додати об`єм молодій людині можна, підклавши що-небудь під одяг - обмотавши декількома шарфами поперек, наприклад.
бабка:
- Ну ладно, давай відверто. Нам ти, звичайно, і такий доріг, нехай ти не стрункий, нехай ти лінивий, нехай не хочеш нічого робити, ми-то тебе любимо! А ось що ти будеш робити, коли поруч нас не буде?
Колобок:
- Та ладно, че, я і самостійно проживу.
дід:
- Давай хоча б спробуємо кожен день робити зарядку! А то ж і до проблем зі здоров`ям недалеко!
Колобок:
- Знаєте що? Ви мені набридли, дорогі, навіть і не знаю як вас назвати - батьки-ні батьки, творці-ні творці ... Злі ви, піду я від вас, ось прямо зараз з віконця вистрибну, і покочуся світ за очі!
Дід і Баба йдуть, Колобок йде по периметру залу, важливо примовляючи:
- Якийсь спорт, не потрібен спорт,
І фізкультура не потрібна,
Сам по собі я вищий сорт,
Мені зовнішність зовсім не важлива.
Мені не важлива вона зовсім,
Адже головне - моя душа!
Вона прекрасна, ясно всім -
Юна, повітряна і свіжа!
Вибігає Заєць, в кімоно, а за ним хлопці, які займаються в секції одного з бойових мистецтв (неважливо - карате, самбо, дзюдо), шикуються, і починають демонструвати прийоми (удари, випади). Заєць намагається повторювати за хлопцями руху, Колобок дивиться на все це дуже скептично.
заєць:
- Хлопці, а стрибки у вас є в арсеналі? Заєць ж я все-таки, мене хлібом не годуй, дай пострибати!
Один зі спортсменів може продемонструвати прийом-стрибок, Заєць пробує повторити, падає, і нарешті зауважує Колобка.
заєць:
- А, це ти, Колобок ... Привіт!
Колобок:
- Погрожувати будеш? Мовляв, з`їм, все справи ...
заєць:
- Господи, хто писав цю казку? Зроду Зайці мучного не їли, та й спортом я зайнявся, товстіють від таких як ти. Котися собі, куди котився, не заважай.
Один зі спортсменів:
- Заєць, а давай Колобка до себе запросимо, навчимо прийомам, йому тоді ні Вовк ні Ведмідь не страшні будуть!
заєць:
- А й правда. Гайда до нас, ми всіх приймаємо!
Хлопці знову починають демонструвати прийоми, Колобок і Заєць намагаються повторювати рухи. Через хвилину Колобок видихається, і повільно відходить в сторону, тримаючись за поперек:
- Ні, це не для мене! Це ж просто знущання якесь, а не життя. Піду-но я звідси по-доброму, все одно за казкою від Зайця я пішов, так що не будемо відступати від традиції.
Заєць і хлопці йдуть, Колобок "йде", примовляючи:
- Зараз би полежати годинку,
Під боком плюшки і квасок,
І нехай злегка малі штани,
Такий фасон, така мода!
Стрибки, кривляння не потрібні
Улюбленцю російського народу!
З`являється баскетбольна команда на чолі з Вовком. Входять вони з м`ячами, якими ритмічно б`ють об підлогу, а Вовк важливо йде попереду, м`яч несе під пахвою. Оскільки в будь-якому спортивному шкільному залі є баскетбольні кільця, то спортсмени по черзі підходять до них, і закидають свій м`яч в корзину по черзі. Після того, як м`яч закинутий, баскетболіст його ловить, і відходить в сторону, тримаючи м`яч в руках, тому стукіт м`ячів і відлуння від нього поступово затихає.
вовк:
- Ну що, орли, поб`ємо команду дроворубів?
Команда, хором:
- Поб`ємо, тренер!
Колобок, скептично:
- Оце так, команду дроворубів! Вони теж м`ячами грають, або сокирами в кошик кидаються? Ви б побереглі!
вовк:
- М`ячами вони грають, у нас перемир`я зараз. Червона Шапочка вдома сидить, до бабусі не ходить, говорить, та її надто вже з уроками напружує. А мама Шапкина пиріжки зовсім перестала піч, влаштувалася кудись в пафосний ресторан, вдома її і не буває, там тепер готує. Ось ми з дроворубами знічев`я і граємо в баскетбол! У нас, до речі, одного гравця не вистачає, він вчора гуляв по лісі, йому шишка в лоб потрапила, він розсердився, ногою топ, а нога провалилася в нору борсука, а у них там якраз день народження дідуся був ... Загалом, покусали ногу, а й правда - чого растопался! Коротше, давай до нас!
Колобок:
- Ну, не знаю ... Я і з м`ячем звертатися не вмію ... Дай спробую.
Колобок намагається закинути м`яч в корзину, з третього разу у нього виходить.
- Во, закинув! Напевно розминка з Зайцем допомогла ...
вовк:
- Так, я з Зайцем тепер і не зв`язуюся - він так навчився лапами розмахувати, що це я від нього бігаю, а не він від мене. А то зазіваєшся, як прилетить лапою по носі ...
Колобок:
- Не знаю я, Вовк, напевно, я не готовий. Бачиш, не в формі я, підведу всю команду. Не дай бог, дроворубам програємо, ганьби потім на весь ліс не оберешся. Уявляєш, як Шапка іржати буде?
Вовк (чухає потилицю):
- Мда ... ситуація. Ну ти це, заходь якщо що, коли схуднеш там, підтягнеш, станеш на батон схожий - довгим, струнким ... Ми тебе візьмемо, хоч би і запасним!
Баскетболісти йдуть, Колобок йде далі:
- Мене терзають невиразні сумніви,
Весь ліс тепер подався в цей спорт.
Але як розлучитися з медом і варенням?
Бути може, все ж занадто я уперто?
Бути може, баскетбол моє покликання?
А може карате або дзюдо?
Як бути, адже я дійсно не знаю,
Те вибрав у житті я, або не те!
Урочистий вихід Медведя з двома боксерами-важкоатлетами. Боксери починають поєдинок, а Ведмідь бігає навколо них, і підбадьорює то одного, то іншого.
Колобок в цей час сідає на підлогу, підпирає добірок рукою, і, дивлячись на боксерів і Медведя, замислюється.
Ведмідь подає боксерам рушники і воду, і нарешті, зауважує Колобка:
- О, наш супер-важковаговик! ЗдорОво, щокатий!
Колобок:
- Чи не трави душу, Клишоногий ...
ведмідь:
- Ну ось і обмінялися люб`язностями. Чого ти сумуєш-то, Колобок? Що, є тебе ніхто не хоче?
Колобок:
- Тенденція, однак, Михайло Потапич. Ти, напевно, теж відмовишся, якщо тобі запропонувати?
ведмідь:
- Куди діватися, Колобок бігає по лісі, і пропонує всім себе зжерти. Ти часом не впав чи з дуба? Якщо хочеш, щоб тебе з`їли, то до борсукам йди, вони вже третій день дідусеві іменини відзначають, їм якраз святковий пиріг потрібен, ти підійдеш! А ми режим дотримуємося, мучного і солодкого не їмо!
Колобок:
- Сам ти ... йди в нору борсука! Я, може, схудну ще!
ведмідь:
- Ну ж бо, йди сюди!
Ставить Колобка навпроти одного з боксерів, той починає робити випади, Колобок щосили ухиляється.
Колобок:
- Ну вистачить, вистачить! Я вже зрозумів, що я незграбний і неповороткий тип. І що мені тепер робити?
ведмідь:
- Худнути і зарядкою займатися. А потім хочеш - приходь, ти на рингу будеш непогано виглядати, коли рукавички на тебе налезут.
Ведмідь і боксери йдуть.
Колобок йде далі зовсім сумний, нічого не говорить, тільки зітхає, і обмацує свої «товсті» боки.
Вибігає Лиса, а за нею дівчата-гімнастки зі стрічками. Вони влаштовують гарне невелике уявлення - кружляють, роблять містки, шпагати, а Лиса підходить то до одного, то до іншого, как-будто щось підказує, або поправляє. Колобок дивиться на це, відкривши рот.
лисиця:
- Ну що, вражає? Колобок, довго ти ще товстіти будеш? Ноги, мабуть, гудуть, швидко бігати ти не можеш, мені здається, навіть борсуковий дідусь бадьоріше, а йому три дні тому сто років торохнуло, по-нашому якщо вважати ... Головне, як тобі не соромно - такий молодий, і такий вже лінивий!
Колобок:
- Та що ж ви все мене соромити-то взялися? Що ж за день сьогодні такий?
лисиця:
- Правильний сьогодні день. Правдивий такий, правильний день. Я тебе в гімнастику запрошувати точно не буду - ти ж навіть ногу підняти не можеш! Для боксу ти неповороткий, для баскетболу НЕ витривалий, а для бойових мистецтв занадто розпещений. Ішов би ти, Колобок, до Бабці з Дідом, нікому ти тут не потрібен!
Колобок:
- Та мені здається, що і вони в мені якось розчарувалися, Бабка з Дідом. Чи не чекають вони мене, так я їм на прощання і нагрубив ще ...
лисиця:
- Ось вони-то якраз за тебе просто переживають, рідний адже ти їм, самі тебе по засіках нашкребли, хотіли щоб ти щасливий був. А ти боки наїв, і радий!
Колобок (йдучи):
- Знаєте що? Не повернусь до Бабці з Дідом поки себе в порядок не приведу!
Лисиця і гімнастки теж йдуть, з`являються Бабка з Дідом:
бабка:
- Ох, Дід, щось скучила я за нашим Колобку ... Як він там, чи не потрапив він в лапи до якогось звіра? Адже навіть постояти за себе не може, не вміє!
дід:
- Та ти знаєш, я теж переживаю, довго його немає ...
З`являється Колобок, «схудлий», стрункий, і «колесом» підкочується до Бабці з Дідом:
- Фізкульт привіт!
Бабка і Дід:
- Колобок?
Колобок:
- Я це я! А я ще багато чого навчився! Можу показати!
бабка:
- Та дай спочатку на тебе самого подивитися, як ти змінився, як покращав!
Колобок:
- Я сьогодні встиг ще в баскетбол зіграти, ми дроворубів порвали! Червона Шапочка навіть Вовка поцілувала! Ну що, молодець я?
дід:
- Так, спасибі спорту, це просто чудо якесь ... (Дід і Баба обіймають Колобка)
Виходить Ведуча:
- Ну ось, хлопці, вже якщо навіть ледачий Колобок став вести здоровий спосіб життя, то нам-то з вами це зовсім не важко! Пропоную провести естафету, трохи позмагатися класами!
Програма спортивних заходів
1. Естафета між класами.
2. Змагання з віджимання серед хлопчиків.
3. Для дівчаток змагання зі стрибків через скакалку, або кручення обруча на час.
4. Майстер-клас по грі в «резиночки». Мало хто з сучасних дітей уявляє собі різновид дворового спорту, проте це досить складна гра, яка розвиває не тільки м`язи, але і окомір. Дівчаткам даного віку буде дуже цікаво (може бути і хлопчикам теж).
Автор: Анастасія Дузь
