Хтось сказав мені одного разу, що жити треба заради дрібниць.

Жити заради світанку о п`ятій ранку і заходу о п`ятій вечора, жити заради дорожніх подорожей, їзди на велосипеді з музикою у вухах і вітром у волоссі, жити заради танців під дощем, жити заради сміху до болю в животі, жити заради улюблених пісень і хороших книг , заради посмішок без приводу, заради довгих розмов, заради печива з чаєм, заради відпочинку після довгого важкого дня, заради блиску в очах. Жити заради нічних пригод і заради зірок, проводжаючих тебе додому
. Жити заради людей, які пам`ятають, що ти п`єш чай без цукру і ненавидиш цибулю. Жити заради першого поцілунку і довгих прогулянок, заради обіймів і нових знайомств. Заради несподіваних подарунків і довгоочікуваного "да". Жити заради тих дрібниць, що змушують відчути себе живим.