Як я боролася з «монобровою»
На електроепіляцію зважилася через так званої «монобровою». Начебто не страшно, можна просто подщіпивать волоски, але в певний момент це набридає. Крім того, у мене світла шкіра, але при цьому вельми темне волосся, які навіть на один міліметр виступили вже стають видно. Тому щипати брови доводилося щодня.
Після того як подруга зробила електроепіляцію «вусиків», вирішила теж спробувати, хоча на обличчі і страшнувато було робити подібну процедуру в перший раз. У салоні перед першою процедурою дали заповнити анкету, до неї ж кріпиться голка, яка буде індивідуально використовуватися тільки для мене.
Про саму процедуру можна сказати одним словом - боляче, не дивлячись на знеболення. Можливо, на ногах чутливість до цих струмовим розрядами нижче, але на обличчі виразно не найприємніше. Витримати процедуру до кінця багато чого варте. При цьому сама вона досить проста, голка вводиться в фолікул, який і уражається струмом, потім волосинку дістають пінцетом.
Мені з електроепіляцією пощастило, майстер все зробив правильно. Однак деякі дівчатка стикаються зі шрамами. З`являються вони, якщо голка не до кінця зайшла в фолікул. Після процедури на область, де виконувалася електроепіляція, наносять якусь мазь, загоює, вона допомагає впоратися з роздратуванням шкіри. На повне відновлення нормального зовнішнього вигляду пішла приблизно тиждень, з неї близько 3-4 днів помітні сліди. На брови потрібно три сеанси, на великі площі, звичайно, потрібно більше. Та й на особові області радять до десяти процедур.
